Каса, адмiнiстрацiя
(044) 253-62-19

Ювілей засновника нашого театру!!

30.06.2017

Сьогодні, 30 червня виповнюється 120 років від дня народження засновника Київського академічного театру юного глядача на Липках - Соломарського Олександра Івановича

Олекса́ндр Івано́вич Солома́рський (*30 червня (12 липня) 1897, Єйськ (тепер — Краснодарський край, Росія) — †12 червня 1980, Київ) — український та радянський актор і режисер. Народний артист Казахської РСР (1943), Народний артист УРСР (1951). Засновник Київського ТЮГу (1924) та Київського театру ляльок (1927).
Працював у Театрі Соловцова. У 1924 році разом із групою ентузіастів створив Київський Театр юного глядача (ТЮГ).
1924 року був запрошений як актор на літній сезон до Одеського російського драматичного театру. А в листопаді 1924 року група ентузіастів на чолі з О. Соломарським організувала Київський театр юного глядача (ТЮГ).
Працюючи там режисером, Соломарський співпрацював з театральним критиком В.Чаговцем та з відомим театральним режисером і педагогом А. Лундіним. У постановці деяких спектаклів брав участь А. М. Бучма. Майже одночасно режисери працювали «за Станіславським» (І. Дєєва, В. Чужой), «за Курбасом» (А. Бучма»), «за Мейєрхольдом» (О. Смирнов, О. Іскандер). Декорації до деяких спектаклів готував художник-конструктивіст В. Татлін, бесіди з акторами часто проводили П. Саксаганський та О. Довженко. П. Саксаганський розповів колективу ТЮГу про перший в Україні театр для дітей, що його створив на своєму хуторі відомий драматург, режисер і актор Марко Кропивницький.
З 1926 року Олександр Соломарський — керівник режисерської лабораторії, на базі якої у жовтні 1927 року було створено перший театр ляльок в Україні (Київ), де він став директором і художнім керівником. У цьому театрі йшли спектаклі українською мовою («Музики» Глібова, «Катюзі по заслузі» и др.).
1930 року Олександр Іванович заснував дитячий театр у м. Сталіно (зараз Донецьк).
У другій половині 1930-х став директором і художнім керівником Саратовського ТЮГу.
1937-1939 рр. — головний режисер Новосибірського театру «Красний факел».
1939-1944 рр. працював головним режисером Російського театру у м. Алма-Аті (зараз Алмати).
1944 року, одразу після звільнення Одеси, Соломарського було призначено головним режисером Одеського російського театру ім. А. Іванова, де він пропрацював до 1953 р., одночасно ведучи педагогічну роботу в Одеському театральному училищі.
1953-1961 рр. — головний режисер Київського ТЮГу.
За цей час здійснив таки постави вистав:
«В добрий час»(В.Розова), «В королівстві товстуна» (за романом Ю.Олеші), «Справжня людина» (за мотив. Пов. Б.Польового), «Дні юності» (І.Микитенко), «Коваль Басим та Абу-Касимові капці» (за І.Франком), «Коли зацвітуть черешні» (за Є.Кравченком), «Казка про Чугайстра» (за П.Вороньком), «Ім’ям революції» (за М.Шатровим), «Дивна людина» (за Ю.Лєрмонтовим), «Зустріч з юністю» (за О.Арбузовим), «Пароплав «Орлятком» звуть» (за О.Галичем), «Нерівний бій» (за В.Розовим), «Хто винен?» («Безталанна» за І.К. Карпенко-Карим).
У 1960-1970-х працював у Київському інституті ім. Івана Карпенка-Карого.
В останні роки життя писав книжку спогадів «Шістдесят років у театрі. Спогади режисера», яка вийшла друком у 1981 році, вже після смерті автора.
Олександр Іванович Соломарський помер 12 червня 1980 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Повернутися до новин театру