Каса, адмiнiстрацiя
(044) 253-62-19

Розваги з виховним ефектом

     Вадим ДИШКАНТ

     журнал «Театрально-концертний Київ» №1, січень 2014 р.

 

     Новорічні свята Київський академічний театр юного глядача на Липках пропонує своїм глядачам зустріти у компанії героїв двох нових вистав. Художній керівник театру, народний артист України Віктор Гирич запрошує на спектакль «Ле тяб бет» за п’єсою відомого сценографа Михайла Френкеля. А режисер Максим Михайліченко переповів «Кресало» Ганса Христіана Андерсена, виставу за цим твором у ТЮГу назвали «Казкові мандри».

 

     «Наш театр завжди ставився до свого глядача дуже відповідально. Ми дбаємо про змістовну і художню якість своїх вистав, адже ставимо їх не на один сезон, - запевняє Віктор Гирич. – І глядач віддячує постійною увагою до театру. Батьки з року в рік приводять дітей на наші казки, оскільки знають, що ТЮГ гарантує високу художню майстерність. Цього разу ми теж не розчаруємо своїх глядачів: обидві вистави мають усі шанси стати повноцінними творами мистецтва. Про це свідчать уже самі прізвища на афіші. Над казками працюють фахівці високого класу, наприклад, відомий сценограф Михайло Френкель. У ролях – провідні актори театру Андрій Бейник, Тарас Мельничук, Олексій Петрожицький, Володимир Гладкий, Дмитро Усов, заслужена артистка України Анжеліка Гирич, Олена Гончарова, Микола Данилюк, Ігор Іванов, Ірина Лановенко, Юрій Радіонов, Катерина Свириденко, Владислав Маматенко, Володимир Скорик та інші. Для нас важливо не лише захопити дітей динамічним сюжетом. Ми намагаємося виховувати у них як художні смаки, так і певні моральні якості, увага до яких, на жаль, часто втрачається в сучасному суспільстві».

 

     Виховну функцію нових вистав у ТЮГу дбайливо загорнули в яскраву «обгортку» декорацій, а відомі сюжети не забули доповнити цікавими сценічними знахідками.

 

     Головний герой вистави «Ле тяб бет» - юнак, що з дитинства опанував ремесло чистильника димарів. Якось через один із них він потрапляє до королівського палацу. Там проблеми з опаленням і тепер, коли почалася зима, разом із коронованим татком у своїй кімнаті мерзне Принцеса.

 

     Мешканці палацу не впізнають Сажотруса, адже ніхто ніколи не бачив його завше замурзаного сажею обличчя. Хлопець був для всіх радше тінню, що спритно і безшумно пересувалася дахами міста, аніж особистістю, на яку звертали б хоч якусь увагу. Тож, потрапивши у королівські покої, юнак, перш за все, вмився та переодягнувся у чистий одяг, потім заповзявся розпалювати печі. Король, побачивши коло груби незнайомця, запитав у Ключника, звідки той тут узявся? «Принц він тарабарський… вивчав грубну справу в університеті», - почув відповідь.

 

     Із цього моменту перевдягненому Сажотрусу не лишалося нічого іншого, як розмовляти «тарабарською» мовою. Аби дізнатися, що він сказав при першій зустрічі Принцесі, треба прийти на виставу «Ле тяб бет», яка у фіналі закликає усіх невпинно рухатися вперед, «вірити у світлу мрію і в свою щасливу долю».

 

     З коронованими особами зустрінуться і глядачі, які прийдуть до ТЮГу на «Казкові мандри». Головний герой вистави Максима Михайліченка – Солдат. Завдяки щасливому випадку він неабияк розбагатів,набивши свій вояцький ранець золотими монетами. Щоправда, аби зберегти багатство, йому довелося дати відсіч брехливій Відьмі.

 

     Прямуючи, до королівського палацу, де Король у цей час намагався видати свою примхливу донечку заміж, Солдат випадково зустрічає Принцесу. Закохавшись у красуню, хлопець влаштовує зустріч із нею за допомогою доброго Чарівника. Але чи погодиться Принцеса вийти заміж за простого юнака, та ще й солдата, який, до того ж, дуже швидко витратив усі свої заощадження? Зважаючи на її непростий характер, про який знало усе королівство, певно, не погодиться… А може, саме через свою норовливу вдачу зігнорує бажання Короля видати її заміж за того, у кого більше грошей? Бо ж не гроші правлять світом, а любов. Чи, може, навпаки? Це запитання і складає основну інтригу вистави «Казкові мандри». Адже од відповіді на нього залежить розуміння, для чого і як ми живемо.